Сьогодні зітнувся з ситуацією, яка трохи кумедна, але яку можна й на користь повернути, якщо правильно підійти.
Треба було оформити від мого імені згоду на перетин кордону моєю дружиною разом з дітьми. Тобто дружині дозвіл на перетин кордону України не потрібен. А от якщо вона дітей везе сама, без мене, то згідно нашого <strike>дебільного</strike>найгуманнішого законодавства, треба, щоб у неї була письмова нотаріально оформлена згода від мене. Причому в обидва боки.
Так от. Нотаріуси в Росії вимагають перекладу всіх українських документів російською мовою. У мене був такий переклад дитячих свідоцтв про народження, причому нотаріально засвідчений, але робив я його в Харкові. Навіть тут трохи зачепили, що треба було в Росії переклад робити, бо ж печатка харківського нотаріуса й та українською, а вони, бач, не розуміють.
Врешті, проблеми не було, хоча як на мене - це трохи дурість. Бо є переклад, нотаріально засвідчений, з печаткою. Що ще треба?
То вже просто казуси старої радянської системи, де презумпції невинності не було в принципі. Ну хіба що на папері.
Але. Я згоден платити за переклади навіть печаток з української на російську, аби ж вони лише не казали, що "нєт такова язика, ета всьо адін язик, і єсть малорасійскій діалєкт".
От вам! Їжте! Якщо вимагаєте перекладу в офіційних установах - значить є мова!
Треба було оформити від мого імені згоду на перетин кордону моєю дружиною разом з дітьми. Тобто дружині дозвіл на перетин кордону України не потрібен. А от якщо вона дітей везе сама, без мене, то згідно нашого <strike>дебільного</strike>найгуманнішого законодавства, треба, щоб у неї була письмова нотаріально оформлена згода від мене. Причому в обидва боки.
Так от. Нотаріуси в Росії вимагають перекладу всіх українських документів російською мовою. У мене був такий переклад дитячих свідоцтв про народження, причому нотаріально засвідчений, але робив я його в Харкові. Навіть тут трохи зачепили, що треба було в Росії переклад робити, бо ж печатка харківського нотаріуса й та українською, а вони, бач, не розуміють.
Врешті, проблеми не було, хоча як на мене - це трохи дурість. Бо є переклад, нотаріально засвідчений, з печаткою. Що ще треба?
То вже просто казуси старої радянської системи, де презумпції невинності не було в принципі. Ну хіба що на папері.
Але. Я згоден платити за переклади навіть печаток з української на російську, аби ж вони лише не казали, що "нєт такова язика, ета всьо адін язик, і єсть малорасійскій діалєкт".
От вам! Їжте! Якщо вимагаєте перекладу в офіційних установах - значить є мова!