Прес-сніданок

По роботі доволі часто доводиться виконувати представницькі функції. Та фактично вся работа - суцільне представництво.

От і сьогодні був один захід. Прес-сніданок, де про новинки розповідали.

Чесно кажучи, хотілося зробити виступ значно краще, але за суцільним перевантаженням просто ніхто нормального часу на підготовку не дає. Щось мене це вже починає трохи напружувати. Бо знаю як і хочу зробити якнайкраще, але іноді таке враження, що ніхто не хоче робити краще :).
Авжеж, облишу це, бо то вже прояви перфекціонізму, на який періодично страждаю.

Отже, ось:

Электрика всевидящее око

Юридичні докази існування української мови :)

Сьогодні зітнувся з ситуацією, яка трохи кумедна, але яку можна й на користь повернути, якщо правильно підійти.

Треба було оформити від мого імені згоду на перетин кордону моєю дружиною разом з дітьми. Тобто дружині дозвіл на перетин кордону України не потрібен. А от якщо вона дітей везе сама, без мене, то згідно нашого <strike>дебільного</strike>найгуманнішого законодавства, треба, щоб у неї була письмова нотаріально оформлена згода від мене. Причому в обидва боки.

Так от. Нотаріуси в Росії вимагають перекладу всіх українських документів російською мовою. У мене був такий переклад дитячих свідоцтв про народження, причому нотаріально засвідчений, але робив я його в Харкові. Навіть тут трохи зачепили, що треба було в Росії переклад робити, бо ж печатка харківського нотаріуса й та українською, а вони, бач, не розуміють.
Врешті, проблеми не було, хоча як на мене - це трохи дурість. Бо є переклад, нотаріально засвідчений, з печаткою. Що ще треба?
То вже просто казуси старої радянської системи, де презумпції невинності не було в принципі. Ну хіба що на папері.

Але. Я згоден платити за переклади навіть печаток з української на російську, аби ж вони лише не казали, що "нєт такова язика, ета всьо адін язик, і єсть малорасійскій діалєкт".

От вам! Їжте! Якщо вимагаєте перекладу в офіційних установах - значить є мова!