Який шанс у якута стати президентом Російської Федерації?

Оригинал взят у reznichenko_d в Який шанс у якута стати президентом Російської Федерації?

Головний парадокс мого нинішнього стану у тому, що намагаючись послужити ідеї української державності, я виступив проти Української Держави, і тепер, мов заєць, накидаю петлі її широкими теренами, намагаючись не трапляти представникам любої Держави на очі. Така ситуація змушує до роздумів про парадокси історичного чину.

Багато розумних, успішних та шанованих мною людей неодноразово говорили: “У нашій державі діє правило – чим менше ти існуєш офіційно, тим менше у тебе проблем”. Простіше, дешевше та спокійніше для нервів не реєструвати бізнес, не платити податки, не звертатися до міліції, не лікуватися у державних лікарнях, не голосувати, врешті решт, щоб потім не нести моральну відповідальність за тих мутних типів, які стабільно пролазять у Верховну Раду під будь-якими знаменами. Служба в Державі – це копійчані зарплати та скажені хабарі; це огидні папірці, довідки, черги. Це міліція, ЖЕКи, паспортні столи; це система освіти, на чолі якої сидить російський агент, це армія, яку очолює російський агент, це податкова, яку очолює відвертий рекетир. Мені іноді дивно, що наша Держава досі утримує пенсійний фонд і платить нашим батькам гроші. Логічніше одразу видавати гречкою.

Перше гасло романтичного Декалогу українських націоналістів з висоти новітнього часу видається темним ідеалізмом, навпіл з інфантильною наївністю, щось на кшталт боротьби за світле майбутнє: “Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї”.

Ну, тризуби в паспортах, а Янукович президент. За це вони гинули?
( читати далі )