alexbard: (Me in InfraRed)
Минулого тижня був у відрядженні в Нижньому Новгороді. На виставці.
Там з'явилася змога познайомитися напевне з провідним фахівцем із застосування термогафії для медичної діагностики - доктором медичних наук, Колесовим Сергійом Нікандровичем.
З його контактами мені допомогли знайомі з Санкт-Петербургу. Але й пан Колесов дуже легко згодився на зустріч. Під час розмови виявився дуже приязною й відкритою людиною, що не завжди буває.
Мені цікаво було зрозуміти, які вимоги він як лікар ставить до тепловізорів, які перспективи можуть мати мої тепловізори в медицині. Одностайної відповіді я не отримав, бо її насправді немає, але на багато питань отримав відповіді під час розмови.
Врешті все зводиться до того ж, на чому я й раніше стояв: щоб ефективно застосовувати термографію в своїй галузі, треба бути гарним фахівцем в своїй галузі й добре розуміти, що і як функціонує. Тоді тепловізор просто дасть тобі необхідну інформацію.
Із неживими об'єктами іноді буває складніше: їм неможна сказати, що зробити, як стати, яке навантаження взяти. Не завжди можна подати якесь відоме навантаження або забезпечити зміну навантаження, як тобі хочеться - бо все працює.
А людину можна попрохати виконати якісь вправи й подивитися, як змінюються температури тіла. Проте - треба знати, із чим ці зміни пов'язані. Тож в першу чергу треба бути гарним лікарем і добре розумітися на тому, як функціонує людський організм і без тепловізора.
Чути про все це було дуже цікаво. Нажаль, в Україні мені так і не вдалося завести знайомства з лікарями, які б з одного боку з ентузіазмом до термографії поставилися, з іншого боку, які б могли доволі чітко пояснити, чому і як змінюються температури поверхні тіла людини.
Тому, коли розмова торкнулася можливості придбати дві книжки, автором яких є пан Колесов, я просто запитав "Скільки?" :).
Книжки були видані малим тиражем - всього 500 примірників - тобто для вузькогалузевого використання.
Мені ж потрібні, щоб знати, як все розвивалося на території колишнього СРСР й достатньо кваліфіковано відповідати на запити наших дистриб'юторів на кшталт "ми хочемо запропонувати тепловізори медикам".
А ще пан Колесов провадить навчальні курси для лікарів із застосування тепловізії в медицині.
Також він мав безпосереднє відношення до створення мережі кабінетів тепловізійної діагностики в останні роки існування СРСР. Нажаль, після краху більшість обладнання поступово вийшла з ладу, а цікавість до тепловізійної діагностики згасла, бо стали з'являтися й поширюватися більш дорогі але й більш потужні методи прямої візуалізації, які насправді ставили набагато менші вимоги до кваліфікації лікаря для постановки діагнозу. Хоча з останнім твердженням можна й посперечатися.
Отже нижче скановані обкладинки тих книжок, що я отримав.

Kolesov Kolesov_001
alexbard: (Me in InfraRed)
По роботі доволі часто доводиться виконувати представницькі функції. Та фактично вся работа - суцільне представництво.

От і сьогодні був один захід. Прес-сніданок, де про новинки розповідали.

Чесно кажучи, хотілося зробити виступ значно краще, але за суцільним перевантаженням просто ніхто нормального часу на підготовку не дає. Щось мене це вже починає трохи напружувати. Бо знаю як і хочу зробити якнайкраще, але іноді таке враження, що ніхто не хоче робити краще :).
Авжеж, облишу це, бо то вже прояви перфекціонізму, на який періодично страждаю.

Отже, ось:

Электрика всевидящее око

alexbard: (Me in InfraRed)
Сьогодні відвідав учбовий і сертифікаційний центр з неруйнівного контролю при Технічному університеті ім. Баумана - СертиНК (www.sertink.ru). 
Поспілкувався з керівницею напрямку теплового контролю. Обговорив можливе співробітництво й можливість участі в навчальному процесі. Водночас трохи потеревеніли взагалі про стан теплових методів неруйнівного контролю, про методики, публікації, що були в Росії й в Україні. Я поділився своєю колекцією літератури. Показав нещодавні українські галузеві видання. Зокрема щодо контролю електричного обладнання. Було вже шість років тому непогане видання учбово-методичного посібника з діагностики електричного обладнання.
Жінка оцінила те, що в Україні було зроблено. Навіть висловилась, що от в Україні щось змінюється, а в Росії якось застигло.
Для мене зараз інше цікаве. Після того, що я спостерігав в Україні, мені здається, що це в Росії зараз щось змінюється, а в Україні застигло. Хоча насправді це суб'єктивно все. Бо я ще просто намагаюся обізнатися в усьому. Тому багато чого здається новим.
Але так, деякі речі і вдома непогано розвивалися. Тож не соромно показати, хоча й не свої наробки :).
alexbard: (Me in InfraRed)
Щось останнім часом багато чого є записати, але це стосується работи, фірми, де я працюю, конкретних колег, багатьох з яких я щиро поважаю й люблю, навіть не дивлячись на те, що іноді в думках трохи й глузую з того, як вони поводяться.
Я не люблю Москву. Не люблю "ехвективний масковській менеджмент", від якого так само як і я потерпають мої колеги. В принципі, нічого страшного, просто звичайна дурість і зарозумілість. І нерозуміння того, що ж є справжньою ефективністю. Але, "Show must go on", отже якось робимо свою справу, сподіваючись на те, що й це мине.
Проте, мине, нікуди не дінеться. І головна фірма - все ж таки закордонна контора, де є свої традиції й підходи. А вони врешті були напрацьовані саме в пошукає тієї самої ефективністю, якою так хизуються, але не можуть опанувати "ехвективні масковські менеджери", що зарозуміло кажуть про те, що "У нас в Расії всьо па-своєму, тут нужни асобиє падходи, і за бугром етава проста нє панімают".
Авжеж, не розуміють. Бо об'єктивні законі ніхто не відміняв. І я навпаки зараз в Москві бачу лиш одне, що працюють ті самі механізми. Вони тут просто спотворені через шалену совковість і країни й економіки загалом. Коли все це врешті завалиться - а це станеться неодмінно рано чи пізно. Он  у Лівії врешті сталося. В Сирії зараз відбувається. І в Ірані теж станеться.
Лише після цього можна буде почати будувати й економіку й змагатися за ефективність. А поки що - що ж... насправді робимо те саме, але більше з прицілом на власний заробок. Врешті - це наша робота :).
Щось я трохи відволікся.
Тож до цього все це?
А до того, що написати багато чого маю й хочу, але оскільки мене читають й дехто з моїх колег, котрих дещо з моїх дописів і думок може збентежити, заніяковіти, а можливо навіть образити, хоч я цього й не хочу, то й утримуюсь.
Хоча... буду писати. Коли зрозумію, як це зробити.
alexbard: (Me in InfraRed)
Отже, трохи відійшов від шаленого листопада. Бо заїздився, якщо чесно.
Бо спочатку півтори тижні в Сан-Антоніо, потім одразу до Санкт-Петербургу, потім до Красноярську. В результаті до офісу я потрапив лише через три тижні :).

Власне, що я там робив у Сан-Антоніо?

Мені випала нагода пройти тренінг з термографії 1 рівня. З одного боку, давно вже хотів почати "формалізувати" свої професійні навички, з іншого боку, дуже хотів подивитися, як подібні тренінги в США відбуваються, зважаючи на те, що тепловізійні технології зараз в основному сунуть саме звідти й саме в США найрозвиненіші застосування термографії. А тут ще на роботі американські колеги дуже наполегливо запропонували мені пройти цей тренінг. Настільки наполегливо, що він відбувся навіть після того, як мій місцевий московський менеджмент прийняв однозначне рішення про те, що зсунути час проведення тренінгу на наступний рік - це найкраща нагода скоротити видатки в межах загальносвітової кампанії зі скорочення видатків у межах нашої компанії по всьому світі.

Тренінг проводила компанія Snell Infrared, яка спеціалізується саме на навчанні з термографії. З цією компанією в моєї фірми дуже тісні стосунки, які з одного боку склалися історично, а з іншого боку, Snell Infrared як на мене дуже добре вміють проводити такі навчання й дійсно мають дуже суттєвий досвід в тепловізії.Дивитися далі... )
alexbard: (Default)

От і здійснилася "мрія ідіота" - взяв перший щабель у драбині термографічної кваліфікації.
Сьогодні закінчився навчальний курс, склали іспити, результати будуть наступного тижня.
В мене ж попереду ще три дні особистого спілкування з одним із інструкторів The Snell Group, що провадила тренінг.
Сьогодні ще відбулося обговорення побудови бізнесу в Росії й на теренах колишнього СРСР.
Чесно кажучи, часу просто не залишається, хоча й ходжу містом, ходили в ресторан...
Багато чого цікавого спостерігаю.
Перше враження було негативним.
Зараз можна сказати починаю закохуватися в Сан-Антоніо і в Америку. Хоча й розумію, що не все тут так ідеально, як хотілося б... Але головне - спілкування з людьми й що відчуваєш. Може це тому, що всі, з ким я тут спілкувався - з маленьких містечок, з невеличких компаній, тому є відносто простими й щирими людьми. Але й хлопці з The Snell Group теж доволі щирі. Це незважаючи на те, що я цілком розумію, що вони добряче розвивають свій бізнес завдяки компанії, де я зараз працюю. Проте вони знають свою справу й дуже чесно її роблять. Тож якщо комусь треба опанувати термографію - то сміливо можу радити звертатися до них. Дуже позитивні, дуже відверті... високо цінують продукцію моєї улюбленої компанії-роботодавиці, але не пресують нікого тим, кому яке обладнання купувати...
Консультують багато великих концернів у США, переймаються безпекою атомних електростанцій, тощо. Тобто працюють активно.
Отже, мені сподобалося.
Треба далі думати, як все це в свою роботу вбудовувати.
Фотографії пізніше викладу.
До речі, хоча тут і не радіють перемозі Обами - бо навіть бачив вивіску у Сан-Антоніо, що можна перекласти як "Наш бізнес створили ми, а не уряд, тому давайте в листопаді відправимо Обаму туди, звідки він з'явився", але й трагедії ніхто з цього не робить.

alexbard: (Default)
Долетів. Трошки довелося побігати у Франкфурті й у Хьюстоні зі стиковками.
Прикордонний контроль пройшов без проблем, хоча всіляким залякували, що й запрошення вимагатимуть, й допитиватимуться прискіпливо, навіщо приперся...
Так, спитали про мету візиту, заповнив дві форми, одну митну, одну - іміграційну картку. Зняли відбитки пальців, зробили фотографію. Все. Ласкаво просимо до Сполучених Штатів!
Побіг, бо вже до відльоту наступного рейсу лишалися 15 хвилин. Забрав свою сумку, пробіг крізь митний контроль (віддав синю форму), забіг здав сумку в багаж і побіг на наступний рейс. Ненадовго затримався на пункті перевірки авіаційної безпеки, й побіг до виходу. Влетів до літака - вже за мною двері зачинили.
Ще 45 хвилин - і я в Сан-Антоніо.
Сумку мою все ж таки десь заникали по дорозі від Хьюстону до Сан-Антоніо, тож сподіваюся, що до готелю прибуде. Хоча явно всім усе пофігу.
Сиджу чекаю на машину з готелю, що має з аеропорту забрати.
alexbard: (Default)
Авжеж, "в москалі забрали", тож так і пишу. :)
Сьогодні на роботі почулося між колегами. Анекдотик.
Сидить сумний чоловік і каже:
- От вже життя обридло мені, що якось з ним покінчити треба. Чи поїхати на село й спитися, чи до Москви на роботу...
alexbard: (Default)
Поточний тиждень пройшов під знаком Кайзену. Це така внутрішня дія, коли збирається до купи низка працівників компанії із залученням колег з інших регіонів, виноситься на обговорення поточна ситуація, поточні проблеми, йде пошук недоліків, які навіть не помічаєш, потім іде мозковий штурм щодо того, що ж із цим робити.
Ця подія зазвичай визначає напрямок розвитку принаймні на один-два роки. До того ж допомагає поглянути на поточні справи.
Підготовка до кайзену зайняла якийсь час і зусилля. А потім ще все обговорювали, аналізували, знову обговорювали... Врешті до чогось прийшли.
Все було цікаво й дуже позитивно. Хоча й завершували кожен день десь о восьмій вечора.
Винайшли кілька простих, але ефективних інструментів аналізу ситуації на основі даних, які в корпоративній системі є. Теж цікаво. Подія більше для стратегії, тактику ще виробляти доведеться.
Але...
Після кайзену якийсь зсув у психіці. Окрім того, що всі втомилися... якось інакше життя сприймається.
Ото показилися! :)
alexbard: (Default)
Коли вилітав з Єкатеринбургу, то зателефонував до служби таксі, з якою є угода в моєї фірми. Проте, там одразу відповіли, що вільної машини може не бути. Я попрохав, щоб принаймні повідомили, коли прилечу, на що очікувати. Добре, що одразу попередили, що не гарантують машину.
Тож коли прилетів до Домодєдова, зателефонував - виявилося, що машин немає.
Отримав багаж, вийшов. Мене одразу "прийняли" "бомбіли". Пішов до стійки замовлення таксі. Там теж сказали, що вільних машин немає.
На мене одразу накинулися місцеві "бомбіли" з пропозиціями своїх послуг: "Паєхалі, в очєрєді стаять нє будєшь, бистро давєзьом".
Я їх теж неввічливо проігнорував. Навздогін почув вигуки "О! Нємой пашол" у супроводі традиційних висловів російською мовою, коли хтось висловлює своє глибоке обурення :).
От цікаво, як вони сподіваються отримати нормальних клієнтів, коли в них таке ставлення до споживача? До того ж всюди по аеропорті розвішані плакати з закликами не користуватися послугами "приватних таксистів".
Вийшов з аеропорту, пішов, сів до Аероекспресу. Вже з потягу замовив таксі від Павелецького вокзалу. Звідти вже машини були в наявності.
Коли зустрівся з таксистом біля вокзалу - ми трохи розминулися, то спитав його про "пробки", через які не було машин в Домодєдово. Він сказав, що щойно приїхав з Домодєдово, а там зараз просто немає машин. Ну а дівчата-диспетчери мають щось пояснити, щоб не викликати обурення. Проте як на мене пояснення, що немає вільних машин - цілком нормальне.
Доїхали за годину додому. Одинадцята ночі - а в Москві в п'ятницю ще не всюди пробки розсосалися. Особливо на виїзді з міста. Шалене місто. Й шалений день - п'ятниця.
До речі, вартість поїздки на таксі для моєї компанії складе близько 900 рублів, що зважаючи на загальну відстань, яку доводиться проїхати - більше 30 км - цілком нормальна ціна.
Тож не таке вже дороге московське таксі, якщо користуватися послугами нормальних перевізників. Одна проблема, знайти таких буває важкувати.
А "бомбіл" треба виживати з ринку як клас. Простим способом: голосувати грошима. Тобто принципово не користуватися їхніми послугами. Зараз на вокзалах і в аеропортах часто можна зустріти об'яви з рекламою служб таксі або навіть диспетчерські стійки. Досвід показує, що там навіть за найневідповідальніших перевізників ризик набагато менший, ніж з "бомбілами".
Хоча, з іншого боку, мені прикро спостерігати, що в Росії майже немає малого бізнесу. І ставлення до "ІП" - як за радянських часів до спекулянтів. Хоча багато хто, працюючи десь, і має зареєстроване на себе "ІП" з якимось невеличким обертом. Отака амбівалентність :).
Проте, з таксі я поки що не спостерігаю нормальних дрібних приватних перевізників. І це погано насправді. Навіть не зважаючи на те, що я в цьому дописі сам закликаю "знищити" саме приватних перевізників. Але тут саме та сфера, де має бути державне регулювання. Хоча, нажаль, тут теж, якщо держава кудись втручається - то краще б вона цього не робила :).
alexbard: (Default)
Три рази до одного й того ж міста за останні півроку - це багато.
Не тому, що мені не подобається. Просто за статистикою зважаючи на територію, якою доведеться опікуватися - це справді багато.
Цього разу семінар пройшов теж на мій погляд вдало. А людей прийшло навіть більше, ніж в Санкт-Петербурзі. Хоча теми я обрав "не прохідні" - нічого про тепловізори. Лише про якість електроенергії й діагностування приводів з частотними перетворювачами. Хоча й згадував тепловізорі, бо воно все насправді пов'язане.
І в Челябінську й у Єкатеринбурзі питав наших дистриб'юторів: як справи, що коїться, які спостереження. Всі в один голос казали, що якась прірва й бізнес не росте, а падає. Й вересень якийсь на диво тихий і "пустий".
В Москві все блищить, крутиться купа грошей, а в регіонах явно відчувається наближення кризи. І не знаю, кому і як пояснити, що часи шаленого нафтового буму, який був ще кілька років тому - вже пройшли.
За розумної політики ті гроші, що тоді було отримано, та навіть ті, що отримують зараз - можна було б використати для модернізації країни й шаленого ривку. Хоча... врешті деякі не найбільші штати в США мають бюджет, що дорівнює бюджету Росії. Тому насправді не так уже й багато тих грошей.
Сумно. Бо Єкатеринбург мені якось трошки запав. Хоча місто теж не без проблем.
Можливо, просто вдалося зав'язати з людьми гарні стосунки.
А готель, до речі, в Єкатеринбурзі був найкращий. Недешевий. Але в Росії здається взагалі немає нормальних дешевих готелів. Тож якщо є гроші й хочеться гарного сервісу, стильного й затишного готелю з гарною панорамою на місто - то в Єкатеринбурзі можу відверто порадити Онєгін (www.hotelonegin.com). В принципі як на середні ціни по місту для 4-зіркових готелів - нормальні ціни. І якість цілком відповідає ціні.
alexbard: (Default)
Залишився шалений тиждень. Попереду ще кілька. В принципі найнасиченіша пора року - це осінь. Найбільше треба робити. І жати й сіяти водночас.
Цього тижня був вояж Санкт-Петербург-Челябінськ-Єкатеринбург. І він закінчився. Закінчився вдало.
Отримав навіть позитивні відгуки від учасників семінарів, які проводив, а це немало.
Далі по містам коротенькі враження.
alexbard: (Default)
Минулого тижня був у Казані. На виставці. Тема - нафта й газ. Треба було засвітитися.
Місто справило приємне враження не дивлячись на те, що у підготовці до Універсіади наступного року все місто перерите. Згадав наші муки через підготовку до кубку Євро.
Власне кажучи, деякі центральні райони - відверто як після бомбардування. Асфальту немає зовсім. Комунікації оновлюють. Воронки й канави. Везли мене й колежанку на джипі, біля Міністерства економіки - повернули назад, бо далі можна було їхати лише на танку. Знаково!
Але якось доволі позитивно все це сприймається. І саме місто справило позитивне враження. Ціни нижчі від московських та й може від тих, що я по Росії зустрічав. Натомість по свідченням місцевих колег (дистриб'юторів), зарплатні доволі пристойні. Хоча й не дуже високі. Відповідають середньостатистичним показникам.
Як сказав директор фірми, яка власне й виставляла нашу продукцію на виставці, тут свої олігархи, така собі держава в державі, тож воно якось іде й відрізняється від решти Росії.
Теж згадав москалів. Тут їх теж не люблять.
Тут же ж почув про Крим: "Мы в прошлом году ездили туда отдыхать, так попытались распросить дорогу в Симферополе, нам не ответили. В маршрутке пытались узнать, где нам выходить, нам тоже не ответили. Это потому что мы по-украински разговаривать не умеем? Одна женщина нам помогла, у водителя маршрутки на ломаном украинском спросила, он ей ответил, она тогда нам объяснила".
Я ледь не зареготав, коли це почув. Пояснив, що Крим це шалено українофобський регіон і скоріше там можна нарватися на неприємності, якщо будеш українською звертатися до когось. А щодо того, що їм не відповіли - сказав, що банальне хамство, якого всюди вистачає. Запросив до Львова. Ну і до свого Харкова :).

Була можливість побавитися з тепловізором. Тож деякі цікаві об'єкти навіть запанорамив. Заодно відпрацьовую складання панорам з тепловізійних зображень. Hugin просто тішить. Навіть не очікував, що настільки гарно такі відносно складні для склеювання об'єкти обробить.

Тож ось що вийшло

Kul-Sharif

Мечеть Кул-Шаріф. Свого часу більшовики її зруйнували, зараз її начебто відбудували в казанському кремлі знову. Але місцеві все одно вважають новобудовою. Але мечеть дуже ефектна.
Дивитися далі... )
Вибачаюся наперед, що картинки не оптимізував, але вже не до того було :).
alexbard: (Default)
Щойно розплачувався за готельний номер у Мінську.
Один мільйон дев'ятьсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті білоруських рублів.
І на касі на підставці для грошей, як насмішка, реклама системи Віза:
"Откройте карту Visa и вы получите шанс выиграть 250000 беларусских рублей!"
alexbard: (Default)
Початок ось тут: Американська амбасада.

Візу я врешті отримав. Але на тренінг вже не встиг. Цікаво, що колежанці моїй дали візу вчасно.
Важко сказати, чому. Може дзвінок сенатора "з того боку" допоміг, а може само собою.
Може обрали "Соломонове рішення": дівчині дати візу швидко, щоб хоч хтось втрапив до тренінгу, а мене, оскільки в мене за резюме доволі суттєвий досвід в термографії, вирішили щільно перевірити.
Спочатку, звісно, сильно засмутився. Відверто розстроївся. Але потім вгамувався. Ще встигну. Візу на рік відкрито.
Та й дівчина щойно повернулася цього тижня, то сказала, що мені там відверто нічого було робити, бо там все було для тих, хто зовсім нічого не знає. Та й втрапити на цей тренінг можна й через кілька років, якщо треба.
А от що було дійсно шкода - так це те, що не зміг поки що зустрітися з людьми з тепловізійного підрозділу. Але вони там теж забігані, тому з'явився один буквально на півдня й далі побіг. Тож думаю зустрінуся ще. Врешті електронною поштою нормально спілкуватися виходить. Та й досвід такого віртуального спілкування й навіть успішного ведення бізнесу є. Хоча особиста зустріч дуже багато важить.
Тож можна вважати, що Госдеп США визнав мене достатньо благонадійним :).
alexbard: (Default)
Веду я.

Оригинал взят у [livejournal.com profile] fluke_ru в Видеопрезентация новых анализаторов качества электроэнергии Fluke 435 серии II
Новые анализаторы качества и энергии 430 Series II предлагают самую лучшую функциональность для анализа качества электроэнергии и впервые предоставляют возможность денежной количественной оценки потерь энергии.

Новые модели Fluke 434, 435 и 437 Series II помогут обнаружить, предупредить и выяснить причины проблем с качеством электроэнергии в трехфазных и однофазных распределительных системах. В добавок, запатентованный Fluke алгоритм расчета потерь энергии, Унифицированное измерение мощности (Unified Power Measurement), позволяет измерить и дать количественную оценку потерь энергии в следствие проблем низкого качества электроэнергии, такими, как гармоники и дисбаланс, что позволяет пользователю выделить источник потерь энергии в системе и выполнить необходимый ремонт.

- Качество электроэнергии и энергосбережение
- Новая серия – новые возможности
- Калькулятор потерь энергии
- Обзор моделей
(- Стендовая демонстрация)

Семинар проводит Александр Бардаков, технический менеджер Fluke CIS

Во время семинара Вы сможете в он-лайн режиме задать вопросы специалисту. Все участники получат материалы семинара.

Дата начала мероприятия: 15.08.2012 13:00
Статус мероприятия: Открытое мероприятие

http://my.comdi.com/event/64879/?t=23518

alexbard: (Default)
Наступного тижня буду в Єкатеринбурзі з понеділка до середи.
Тож хто хоче розвіртуалізуватися - ласкаво прошу.
Вечір буде більш-менш вільний у понеділок і у вівторок.
alexbard: (Default)
Так сталося, що наступного тижня в Евереті, де розташовано виробництво й штаб-квартира компанії, має відбутися тренінг для нових працівників. Нажаль, це останній такий тренінг цього року, тому було б варто туди втрапити.
Тож отримавши необхідні документи й зарезервувавши дату співбесіди в Амбасаді США пішов я сьогодні туди "здаватися".

Ще жодного разу не був у Штатах, тому було цікаво.


Далі... )
alexbard: (Default)
STA_1115-STH_1122

Прогулянка ввечері до острова Татишева.

November 2015

S M T W T F S
123456 7
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 06:54 am
Powered by Dreamwidth Studios