alexbard: (Me in InfraRed)
Ось таке нарешті зібрав. Напередодні Великодня.
Це вхід до Голгофи й Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. Як він виглядає через тепловізор.
Цікаво, що ззовні сонце все нагріває, тому створюється теплова картинка. А всередину потрапляє лише розсіяне сонячне світло. Тому всередині все каміння має дуже однорідну температуру й тепловізором майже нічого не видно, окрім людей, що приходять до цього місця.

IR009771 - IR009832_12

Головне, що я виніс з відвідин цього місця, так це те, що Його там вже нема. А є лише те, що розбудували навколо. І є люди, що приїхали відвідати це місце. І церкви-церкви-церкви різних конфесій, що відігравали й відіграють роль музеїв. Але Його там вже давно нема. Бо Він воскрес!

Христос воскрес!
alexbard: (Me in InfraRed)
Минулого тижня був у відрядженні в Нижньому Новгороді. На виставці.
Там з'явилася змога познайомитися напевне з провідним фахівцем із застосування термогафії для медичної діагностики - доктором медичних наук, Колесовим Сергійом Нікандровичем.
З його контактами мені допомогли знайомі з Санкт-Петербургу. Але й пан Колесов дуже легко згодився на зустріч. Під час розмови виявився дуже приязною й відкритою людиною, що не завжди буває.
Мені цікаво було зрозуміти, які вимоги він як лікар ставить до тепловізорів, які перспективи можуть мати мої тепловізори в медицині. Одностайної відповіді я не отримав, бо її насправді немає, але на багато питань отримав відповіді під час розмови.
Врешті все зводиться до того ж, на чому я й раніше стояв: щоб ефективно застосовувати термографію в своїй галузі, треба бути гарним фахівцем в своїй галузі й добре розуміти, що і як функціонує. Тоді тепловізор просто дасть тобі необхідну інформацію.
Із неживими об'єктами іноді буває складніше: їм неможна сказати, що зробити, як стати, яке навантаження взяти. Не завжди можна подати якесь відоме навантаження або забезпечити зміну навантаження, як тобі хочеться - бо все працює.
А людину можна попрохати виконати якісь вправи й подивитися, як змінюються температури тіла. Проте - треба знати, із чим ці зміни пов'язані. Тож в першу чергу треба бути гарним лікарем і добре розумітися на тому, як функціонує людський організм і без тепловізора.
Чути про все це було дуже цікаво. Нажаль, в Україні мені так і не вдалося завести знайомства з лікарями, які б з одного боку з ентузіазмом до термографії поставилися, з іншого боку, які б могли доволі чітко пояснити, чому і як змінюються температури поверхні тіла людини.
Тому, коли розмова торкнулася можливості придбати дві книжки, автором яких є пан Колесов, я просто запитав "Скільки?" :).
Книжки були видані малим тиражем - всього 500 примірників - тобто для вузькогалузевого використання.
Мені ж потрібні, щоб знати, як все розвивалося на території колишнього СРСР й достатньо кваліфіковано відповідати на запити наших дистриб'юторів на кшталт "ми хочемо запропонувати тепловізори медикам".
А ще пан Колесов провадить навчальні курси для лікарів із застосування тепловізії в медицині.
Також він мав безпосереднє відношення до створення мережі кабінетів тепловізійної діагностики в останні роки існування СРСР. Нажаль, після краху більшість обладнання поступово вийшла з ладу, а цікавість до тепловізійної діагностики згасла, бо стали з'являтися й поширюватися більш дорогі але й більш потужні методи прямої візуалізації, які насправді ставили набагато менші вимоги до кваліфікації лікаря для постановки діагнозу. Хоча з останнім твердженням можна й посперечатися.
Отже нижче скановані обкладинки тих книжок, що я отримав.

Kolesov Kolesov_001
alexbard: (Me in InfraRed)
Після поїздки додому, оскільки їхав автомобілем до Білгорода, було цікаво подивитися коротко на історію тих міст, через які проїжджав. А це, після Білгороду - Курськ, Орел, Тула, маленькі містечка Фатєж, Кроми, Мценськ, ще купа маленьких сел і селищ з дуже цікавими назвами. Така собі "російська глибинка".
Так от. Що не відкрию - майже всі ці землі до кінця 15 ст. входили до Великого Князівства Литовського і лише з часом були тим чи іншим чином приєднані Московським Князівством. Здебільшого завойовані й відбиті в Литви.
От вам і "ісконно русскіє зємлі".
alexbard: (Me in InfraRed)
Отже, трохи відійшов від шаленого листопада. Бо заїздився, якщо чесно.
Бо спочатку півтори тижні в Сан-Антоніо, потім одразу до Санкт-Петербургу, потім до Красноярську. В результаті до офісу я потрапив лише через три тижні :).

Власне, що я там робив у Сан-Антоніо?

Мені випала нагода пройти тренінг з термографії 1 рівня. З одного боку, давно вже хотів почати "формалізувати" свої професійні навички, з іншого боку, дуже хотів подивитися, як подібні тренінги в США відбуваються, зважаючи на те, що тепловізійні технології зараз в основному сунуть саме звідти й саме в США найрозвиненіші застосування термографії. А тут ще на роботі американські колеги дуже наполегливо запропонували мені пройти цей тренінг. Настільки наполегливо, що він відбувся навіть після того, як мій місцевий московський менеджмент прийняв однозначне рішення про те, що зсунути час проведення тренінгу на наступний рік - це найкраща нагода скоротити видатки в межах загальносвітової кампанії зі скорочення видатків у межах нашої компанії по всьому світі.

Тренінг проводила компанія Snell Infrared, яка спеціалізується саме на навчанні з термографії. З цією компанією в моєї фірми дуже тісні стосунки, які з одного боку склалися історично, а з іншого боку, Snell Infrared як на мене дуже добре вміють проводити такі навчання й дійсно мають дуже суттєвий досвід в тепловізії.Дивитися далі... )
alexbard: (Default)

От і здійснилася "мрія ідіота" - взяв перший щабель у драбині термографічної кваліфікації.
Сьогодні закінчився навчальний курс, склали іспити, результати будуть наступного тижня.
В мене ж попереду ще три дні особистого спілкування з одним із інструкторів The Snell Group, що провадила тренінг.
Сьогодні ще відбулося обговорення побудови бізнесу в Росії й на теренах колишнього СРСР.
Чесно кажучи, часу просто не залишається, хоча й ходжу містом, ходили в ресторан...
Багато чого цікавого спостерігаю.
Перше враження було негативним.
Зараз можна сказати починаю закохуватися в Сан-Антоніо і в Америку. Хоча й розумію, що не все тут так ідеально, як хотілося б... Але головне - спілкування з людьми й що відчуваєш. Може це тому, що всі, з ким я тут спілкувався - з маленьких містечок, з невеличких компаній, тому є відносто простими й щирими людьми. Але й хлопці з The Snell Group теж доволі щирі. Це незважаючи на те, що я цілком розумію, що вони добряче розвивають свій бізнес завдяки компанії, де я зараз працюю. Проте вони знають свою справу й дуже чесно її роблять. Тож якщо комусь треба опанувати термографію - то сміливо можу радити звертатися до них. Дуже позитивні, дуже відверті... високо цінують продукцію моєї улюбленої компанії-роботодавиці, але не пресують нікого тим, кому яке обладнання купувати...
Консультують багато великих концернів у США, переймаються безпекою атомних електростанцій, тощо. Тобто працюють активно.
Отже, мені сподобалося.
Треба далі думати, як все це в свою роботу вбудовувати.
Фотографії пізніше викладу.
До речі, хоча тут і не радіють перемозі Обами - бо навіть бачив вивіску у Сан-Антоніо, що можна перекласти як "Наш бізнес створили ми, а не уряд, тому давайте в листопаді відправимо Обаму туди, звідки він з'явився", але й трагедії ніхто з цього не робить.

alexbard: (Default)
Долетів. Трошки довелося побігати у Франкфурті й у Хьюстоні зі стиковками.
Прикордонний контроль пройшов без проблем, хоча всіляким залякували, що й запрошення вимагатимуть, й допитиватимуться прискіпливо, навіщо приперся...
Так, спитали про мету візиту, заповнив дві форми, одну митну, одну - іміграційну картку. Зняли відбитки пальців, зробили фотографію. Все. Ласкаво просимо до Сполучених Штатів!
Побіг, бо вже до відльоту наступного рейсу лишалися 15 хвилин. Забрав свою сумку, пробіг крізь митний контроль (віддав синю форму), забіг здав сумку в багаж і побіг на наступний рейс. Ненадовго затримався на пункті перевірки авіаційної безпеки, й побіг до виходу. Влетів до літака - вже за мною двері зачинили.
Ще 45 хвилин - і я в Сан-Антоніо.
Сумку мою все ж таки десь заникали по дорозі від Хьюстону до Сан-Антоніо, тож сподіваюся, що до готелю прибуде. Хоча явно всім усе пофігу.
Сиджу чекаю на машину з готелю, що має з аеропорту забрати.
alexbard: (Default)
Зараз у Новосибірську. Приїхав до дистриб'юторів на промисловий форум (виставку) Сібполітех.
Живу в готелі "Новосибірськ Конгрес Готель". В готелі працює стрип-клуб.
В холі готелю й на вході до ресторану, де сніданок подають, стоїть стендер з рекламою стрип-клубу:

"Стрип-клуб Vintage
Лучшие девушки города!
На Вокзальной Магистрали..."

Якось звучить... із підтекстом :).
А готель саме на Вокзальній Магістралі й стоїть. Вулиця тут така є. Від центрального вокзалу починається, навколо якого насправді місто й виросло.
alexbard: (Default)
Хоча я вже й бував тут, але якось по-іншому. З обмеженими фінансами, більш залежний. Частково з незрозумілою метою.
Зараз хоча й теж було обмаль часу й не було вже сил після семінару ані на екскурсії, ані на щось інше - все одно якісь враження отримав.
Місто все ж таки сподобалося. Можна казати про якийсь особливий дух міста. Може в мене вже розвинулася трохи емпатія, але я якось складаю особисте враження по тим почуттям, які в мене виникають. А виникають вони з якихось незрозумілих причин, незважаючи на погоду, але дуже залежать від того, які стосунки я спостерігаю між людьми. А також через купу дрібниць, які підсвідомо відзначуєш, але не завжди одразу помічаєш.
Санкт-Петербург - все одно чомусь складає враження європейського міста. Навіть попри радянські назви, попри суто російські способи вирішення питань.
Цього разу, коли після семінару я вийшов прогулятися кількома кварталами навколо готелю - дійшов до Фонтанки, пройшовся нею, повернувся, чомусь до голови запала думка, що цар Петро I, коли закладав місто, говорячи сучасною мовою, запустив шалений, божевільний проект, що мав би наблизити Московське царство до Європи і врешті вивести його туди. Одним він знехтував. Або може просто не розумів своїм московитським розумом. В Європі просто інші суспільні стосунки. А Петро I намагався насильницьким чином намагався, щоб всі робили "як в Європі", але при цьому не змінивши суті самої держави. А суть та - Ординська.
Проте, проект частково вийшов. Йому вдалося створити одне таке місто, яке виглядає дуже по-європейськи.
До речі, чомусь і з людьми приємніше спілкуватися було. Вони якісь м'якші.
Що вразило на вулицях (йшов Московським проспектом, потім завернув біля Технологічного інституту на вулицю 1-у Красноармійську, потім біля собору повернув дійшов до Фонтанки, знову до Московського проспекту й назад) - так це кількість різних ресторанчиків, кафешек, їдалень. Таке враження, наче не в Росії. Бо одна з відмінностей, яка мені тут в очи кинулася - це нестача нормальних недорогих закладів харчування. Звик уже в Україні, що завжди можна знайти де недорого поїсти.
До речі, в цьому сенсі Санкт-Петербург теж приємно вразив. Хотів знайти якусь просту їдальню, щоб повечеряти, бо був сам ну й... чесно кажучи по наявності таких закладів теж складаю своє враження про місто. Тож знайшов їдальню буквально через дорогу. Вийшло недорого доволі пристойно поїсти. Мені в Москві навіть в найгірших ґенделиках не вдавалося поїсти менше ніж на 350 рублів. А тут на 200 рублів поїв :).
Потім наступного дня була одна зустріч. Я трохи зніяковів від того, з якою "великою людиною" довелося зустрітися. "Великою" в сенсі своєї сфери діяльності :). Зустріч пройшла доволі позитивно. Треба далі працювати.
Отакі враження від міста.
Потім був переліт до Челябінська. Але про це далі.
alexbard: (Default)
Минулого тижня був у Казані. На виставці. Тема - нафта й газ. Треба було засвітитися.
Місто справило приємне враження не дивлячись на те, що у підготовці до Універсіади наступного року все місто перерите. Згадав наші муки через підготовку до кубку Євро.
Власне кажучи, деякі центральні райони - відверто як після бомбардування. Асфальту немає зовсім. Комунікації оновлюють. Воронки й канави. Везли мене й колежанку на джипі, біля Міністерства економіки - повернули назад, бо далі можна було їхати лише на танку. Знаково!
Але якось доволі позитивно все це сприймається. І саме місто справило позитивне враження. Ціни нижчі від московських та й може від тих, що я по Росії зустрічав. Натомість по свідченням місцевих колег (дистриб'юторів), зарплатні доволі пристойні. Хоча й не дуже високі. Відповідають середньостатистичним показникам.
Як сказав директор фірми, яка власне й виставляла нашу продукцію на виставці, тут свої олігархи, така собі держава в державі, тож воно якось іде й відрізняється від решти Росії.
Теж згадав москалів. Тут їх теж не люблять.
Тут же ж почув про Крим: "Мы в прошлом году ездили туда отдыхать, так попытались распросить дорогу в Симферополе, нам не ответили. В маршрутке пытались узнать, где нам выходить, нам тоже не ответили. Это потому что мы по-украински разговаривать не умеем? Одна женщина нам помогла, у водителя маршрутки на ломаном украинском спросила, он ей ответил, она тогда нам объяснила".
Я ледь не зареготав, коли це почув. Пояснив, що Крим це шалено українофобський регіон і скоріше там можна нарватися на неприємності, якщо будеш українською звертатися до когось. А щодо того, що їм не відповіли - сказав, що банальне хамство, якого всюди вистачає. Запросив до Львова. Ну і до свого Харкова :).

Була можливість побавитися з тепловізором. Тож деякі цікаві об'єкти навіть запанорамив. Заодно відпрацьовую складання панорам з тепловізійних зображень. Hugin просто тішить. Навіть не очікував, що настільки гарно такі відносно складні для склеювання об'єкти обробить.

Тож ось що вийшло

Kul-Sharif

Мечеть Кул-Шаріф. Свого часу більшовики її зруйнували, зараз її начебто відбудували в казанському кремлі знову. Але місцеві все одно вважають новобудовою. Але мечеть дуже ефектна.
Дивитися далі... )
Вибачаюся наперед, що картинки не оптимізував, але вже не до того було :).
alexbard: (Default)
Наступного тижня буду в Єкатеринбурзі з понеділка до середи.
Тож хто хоче розвіртуалізуватися - ласкаво прошу.
Вечір буде більш-менш вільний у понеділок і у вівторок.
alexbard: (Default)
STA_1115-STH_1122

Прогулянка ввечері до острова Татишева.

November 2015

S M T W T F S
123456 7
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 11:31 am
Powered by Dreamwidth Studios