alexbard: (Me in InfraRed)
Я працюю у Москві, тож віддалений від основних подій, але мене колеги в принципі розпитують, що ж коїться.
Цікаво, що вони постійно сповзають на розмови про "руку америки", але це вже не нова пісня.
А от що було набагато цікавіше - відбулося сьогодні.
Я вчора перепостив на своїй сторінці у Facebook відео зі знущаннями беркутівців над захопленим (затриманим його неможна вже назвати, це фактично полонений) активістом з Майдану.
До мене сьогодні підійшов наприкінці дня колега із сусідньої компанії (у нас "shared office" між компаніями, що входять до однієї групи), й сказав, що йому довго не було зрозуміло, що ж у Києві відбувається, але після того, як він побачив це відео, він сам готовий піти на Майдан і боротися за свободу, бо всі крапки над "і" це відео розставило.
Це була єдина людина. З якою я навіть не дуже багато обговорював усю цю ситуацію.
І цей колега - вірменин.

І ще одна риска. Я працюю в офісі дуже великої високотехнологічної корпорації. Власне з цією роботою й був пов'язаний переїзд до Москви.
Керівник у мене експат, доволі своєрідна людина, бо походить з Перу, хоча й виріс у італійській родині.
Майже всі москвичі постійно обурюються тим, як він веде справи. Найпозитивніше все сприймаю я і ще один колега, якого взяли на роботу у серпні.
Він росіянин. Він молодий. Йому ще дуже багато чому треба навчитися, набратися досвіду.
Але є дуже характерна риса: він так само хоче емігрувати, як і я.
alexbard: (Me in InfraRed)
Цікаво спостерігати мені за моїми московськими колегами. Самі вони мені постійно розповідають і намагаються довести, як у Москві жити добре, яке це класне місто.
І в той же час, щиро розповідають про свої відпустки, що провели за кордоном, як там класно, і яка Москва жахлива...
Хоча б послідовними були.
alexbard: (Me in InfraRed)
Сьогодні не зміг заїхати машиною на парковку бізнес-центру при готелі, де знаходиться наш офіс. Єдиний проїзд, через який можна було заїхати, було повністю перекрито поліцією.
Виявилося, що надалі я буду проїжджати до своєї роботи вулицею Уго Чавеса :)
alexbard: (Me in InfraRed)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] pavel_begichev в О деле Семченко…

Меня просили высказаться уже неоднократно. А я ждал, пока уляжется первая истерика…


Ну действительно, кому же и высказываться как не мне. Всё же мы служим с Александром Трофимовичем в одной церкви, мы коллеги-пасторы. К тому же я его знаю уже 6 лет и работал в координационном совете ВСЕХ с 2008 по 2012 годы. С другой стороны я уже давно не завишу от него материально и не являюсь его подчинённым.


И сейчас, я знаю обо всей этой истории не понаслышке. К Семченко пока можно приходить в гости (я не фигурант дела, поэтому мне можно). Сегодня я его посетил. Мы помолились вместе, поболтали о том, о сём.


У меня даже есть уникальный кадр, которого нет пока ни у кого.


Вот нога А.Т. Семченко в специальном браслете, который навешивают всем, находящимся под домашним арестом.


IMG_6710


Теперь, собственно, что я имею сказать.


Все эти годы я знал Семченко как человека, который поразительно мало думал о себе и своём личном обогащении, поэтому весть о том, что Трофимыч похитил 90 миллионов я воспринял со смехом. Человек, который помог сотням людей, который не мог донести до дома наличные деньги в кошельке, отдавая их подчас случайному просителю, никогда не присвоил бы себе ничего чужого. Человек, который много лет хранил веру во Христа и в перемены к лучшему в России мог стать только жертвой интриг, но не главным интриганом. Человек, который в советские годы отсидел за свою религиозную деятельность не станет на склоне лет размениваться на мелочи и губить репутацию.


Ну это, как если бы мне сказали, что доктор Рошаль на самом деле опасный маньяк, который на работе оперировал детей, а по вечерам в свободное время резал беспризорников по подворотням.


А ещё обидно, что наши СМИ, похоже, рассчитаны на совершенных идиотов. Если все акты подписаны и работы приняты, то как мог Семченко украсть деньги, а работы не выполнить? Под дулом пистолета что ли он заставлял подписывать эти акты? Или вступил в преступный сговор с государственными заказчиками? Тогда почему не судят и заказчиков и тех, кто принимал работу?


Я слабо разбираюсь в бизнесе, но мне почему-то кажется, что в любой бизнес-схеме современной России есть возможность возбудить подобное дело. Назначить какие угодно экспертизы и получить любые результаты. Было бы желание. Учесть все тонкости перемещения денежного потока невозможно, поэтому следственным органам предоставляется слишком пространное поле для фантазии и сбора “доказательств” на любой вкус и цвет.


Любого бизнесмена в нашей стране можно смело хватать, цеплять на ногу браслет или сажать в КПЗ…


(Кстати наши доблестные СМИ как-то “забыли” упомянуть, что прежде чем посадить под домашний арест 65-летнего старика, недавно перенесшего тяжёлый инсульт, его двое суток продержали на Петровке, 38, о чём я узнал от родственников Семченко)


Кстати, совершенно неожиданным образом хорошо по этому поводу высказался Ю.К. Сипко, чем почти полностью реабилитировался в моих глазах.


Вся деятельность Семченко не в углу происходила. Но поражает то, что в качестве обвинения берутся дела восьмилетней давности. Практически развалилось дело по поводу Малого Театра, нашли неких недругов, недовольных деятельностью Трофимыча в Большом. Думаю, что кто-то либо позавидовал Александру Трофимовичу или хотел сам нажиться, да Семченко помешал. Нашлись у такого обиженного высокие покровители и машина завертелась: развалится дело Большого Театра, зацепятся за дорогу Москва-Минск и т.д.


Кем конкретно инспирирован заказ, не скажу, не знаю. Знаю, что были у Александра Трофимовича недоброжелатели из-за его поддержки портала Credo.ru


Кому-то не нравилось то, что он пытался легитимизировать религиозную деятельность протестантов в России, представляя их интересы в высоких сферах. Апологеты фрунта и религиозного единообразия носят большие погоны и довольно могущественны.


Кто-то заявляет, что в деле нет религиозной составляющей. Как знать… Только в таком случае довольно странно, что во всех СМИ муссируется тот факт, что Семченко “баптист” (кто-то из баптистов поспешно уже от него открестился), епископ, евангелик и т.д.


А СМИ только дай повод. Распишут в красках, не гнушаясь ложью. Только ленивый не пеняет Трофмычу на то интервью, которое переврала Комсомольская Правда, якобы Семченко признался, что нанимал бандитов, чтобы бить защитников химкинского леса. Остаётся только пожалеть людей, которые поверили явной газетной утке и источником познания Истины сделали газету с названием (вы только вдумайтесь) “Комсопольская Правда”!


Что взять с беспринципных людей? Я готов к дальнейшим провокациям. Например, завтра на богослужение могут прийти бесчестные и лукавые люди, чтобы сорвать молитву и проповедь. Но это ничего, мы помолимся за несчастных с промытыми мозгами. Те кто не верит Богу, в конечном счёте будут верить кому угодно…


А вот за некоторых единоверцев мне стыдно. Кто-то не прочь поплясать от злорадства, вспомнив какие-то старые обиды, торжественно воздевая указательные персты к небу! Кто-то банально трусит, говоря, что лично он сам, дескать, очень даже “за” Трофимыча и в тайной комнате о нём непременно помолится, но вот высказаться, рассказать о том добре, которое получил в своё время — увольте!


Слава Богу, что не все таковы.


Координационный совет ВСЕХ высказался в защиту Семченко.


Очень хорошее письмо написал вице-президент СЦЕХ Л.В. Картавенко. Оно пока не опубликовано, а разослано по нашим церквам. Я его помещаю под катом. И не буду повторяться, пересказывая мысли, изложенные в этих документах.


А свою нехитрую мысль хочу законить так: не спешите верить сплетням, даже транслируемым на федеральных каналах.


Прочитать оставшуюся часть сообщения » )
Дорогие братья и сестры, Приветствую вас именем Господа нашего Иисуса Христа!

Мир Вам!

Как многим из Вас уже известно из светских СМИ электронных и печатных, 11 июня 2013 года произошло задержание нашего брата и служителя, генерального секретаря ВСЕХ, Президента СЦЕХ, пастора Александра Трофимовича Семченко и предъявлено обвинение по работам на Большом театре в Москве. В течении последнего года шла работа по другому делу, но ситуация резко изменилась за день до вылета в США, в одни из Университетов, которые приняли решение о вручении почетной степени доктора богословия Александру Трофимовичу.


Координаторы ВСЕХ и московские пасторы собрались в экстренном порядке для молитвы и размышления о наших действиях в сложившихся обстоятельствах. Считаем, что одна из причин задержания – это активность А.Т.Семченко в представлении евангельского протестантского сообщества перед властью, консолидация евангельских сил, а так же правозащитная деятельность в отношении многих случаев правонарушений в адрес евангельских церквей в стране. Экономический вопрос повод для действий. Все события с Большим театром были известны и ранее всем структурам, но только сейчас возник вопрос о финансах. Во вторник следователи проводили санкционированный обыск в квартире Александра Трофимовича, в его доме в садовом товариществе, который СМИ назвали ” коттеджем” ( бедному фотографу пришлось с самой земли фотографировать этот дом, чтобы он показался больше), и в его кабинете, при этом без всяких санкций провели обыск в офисе СЦЕХ. Вся эта ситуация напоминает тридцатые годы прошлого столетия, когда “за веру” не сажали в тюрьмы, для этого находились другие статьи типа” за антисоветскую пропаганду или незаконное частное предпринимательство”.


Сегодня мы посетили Александра Трофимовича на дому, где он находится под домашним арестом. Коленопреклоненно помолились вместе с ним нашему Небесному Отцу, передали ему приветствия и молитвенно поддержали его супругу Любовь Петровну, и детей.


Наше служение продолжается и в это время испытаний. Ни одно календарное событие не отменяется в служениях.


Призываю Вас  присоединиться в молитве за Александра Трофимовича и его семью, а так же за СЦЕХ и церковь на Шелепихе, где он является старшим пастором.


Будем информировать Вас по развитию всех событий. Молитесь о нас, координаторах ВСЕХ в Москве, о Божьей мудрости в этом водовороте событий.


Вице президент СЦЕХ

Картавенко Леонид.

blog.begichev.info


alexbard: (Me in InfraRed)
По роботі доволі часто доводиться виконувати представницькі функції. Та фактично вся работа - суцільне представництво.

От і сьогодні був один захід. Прес-сніданок, де про новинки розповідали.

Чесно кажучи, хотілося зробити виступ значно краще, але за суцільним перевантаженням просто ніхто нормального часу на підготовку не дає. Щось мене це вже починає трохи напружувати. Бо знаю як і хочу зробити якнайкраще, але іноді таке враження, що ніхто не хоче робити краще :).
Авжеж, облишу це, бо то вже прояви перфекціонізму, на який періодично страждаю.

Отже, ось:

Электрика всевидящее око

alexbard: (Me in InfraRed)

От цікаво, дивишся - начебто розумна людина. Ну зі своїми якимись бзіками, але в кого не буває. А так - і освіта, й життя начебто дозволило досягти того, що хотілося, повагу людина має... Аж от лише трохи питання України торкнеться - і все це кінчається. З'являється звичайнісінький такий собі МОСКАЛЬ, який потім ще питає "Да за что же ви так русскіх-то нєнавідітє?!"...

Тут початок
http://marinni.livejournal.com/904923.html

А ось тут вже "Остапа понесло"

http://marinni.livejournal.com/905066.html

alexbard: (Default)


Большинство проблем возникает из-за недопонимания. Никому ничего не объяснять - это одна из древнейших русских традиций. Начинается эта традиция в детских садах, где "много будешь знать, скоро состаришься", продолжалась за советскими прилавками, где "Здесь вам не справочная", и заканчивалась на работе, где "я начальник - ты дурак". В результате культура что-то объяснять и нормально информировать людей у нас исчезла. Сегодня в России практически отсутствуют люди, которые могут что-то хорошо, просто и доходчиво объяснить. Нет, конечно, пропаганда работает отменно и специалисты по зомбированию у нас есть. Я сейчас говорю про бытовую информацию. Когда в Америке строят новую пешеходную зону, людям показывают красивые картинки, как все будет выглядить, иногда делают даже отдельные информационные промо-сайты. У нас максимум на что может рассчитывать человек - это на сухие названия ООО подрядчиков и сроки сдачи работ.

Чиновник трепетно засекречивает всю свою работу, чтобы никто не узнал о его планах. Конечно, дотошные журналисты могут что-то выведать и написать пару статей, но 90% населения узнает о новой стройке, перекрытиях или нововведениях совершенно случайно, просто выйдя однажды на улицу. Иногда ситуации бывают комичные. Например, уже много лет люди возмущаются и матерят власть за то, что дороги "поливают" в дождь. Происходит это из в года в год. Однажды я спросил у водителя спецмашины, зачем же в дождь дороги поливать? Он мне за 3 минуты рассказал, что "дороги не поливают, а моют, и в дождь это делать лучше, так как грязь уже размокшая и отходит лучше." Но большинство об этом не знает и продолжает на ровном месте посылать кучу негатива в адрес чиновников. А всего лишь надо было сделать плакат "Зачем дороги моют в дождь" и развесить на остановках или в метро.

Сегодня я бы хотел рассказать про то, как работает информирование населения на примере общественного транспорта

В маркетинге существует понятие "лояльность к бренду", оно в полной мере применимо и для описания отношения пассажира к транспортной системе. Дело в том, что эта система конкурентна. Человек может поехать на общественном транспорте, может поехать на личном автомобилей, но мало того - он зачастую может вообще не поехать. Понятно, что на работу он будет ездить в любом случае, а вот поездке в большой магазин он может предпочесть пойти пешком в соседний ларек уже просто потому, что ему не захочется ждать автобус. От таких решений - не совершать лишнюю поездку на общественном транспорте - существенно снижается подвижность населения, ключевой параметр экономики города.

Read more )
alexbard: (Me in InfraRed)
На Святвечір нарешті вдалося виконати наступний етап мого особистого невеличкого тепловізійного проекту.
Є такий задум. Оскільки я зараз в Росії, часто подорожую по роботі, і часто маю при собі тепловізор, то і задля себе і задля рекламних цілей зробити серію тепловізійних знімків різних цікавих і визначних місць. Просто гарні картинки.
Вчора ввечері я відвіз подругу моєї дружини, що приїздила до нас погостити на Новий Рік, на вокзал, бо їй треба було вже повертатися додому.
Потім від Курського вокзалу поїхав з дружиною до центру, керуючись навігатором. Той завів мене аж майже на Червону площу, де я нахабно розвернувся на Площі Васильївський Узвіз перед самим Кремлем і Собором Василія Блаженного, виїхав на Великий Москворецький Міст і поїхав на острів. Машину я залишив на паркінгу біля Болотної площі. Дивно, незважаючи на доволі велику кількість машин цієї ночі, що було зрозуміло, бо народ подався до храмів Різдво зустрічати, але паркінг в самому центрі неподалік від Кремля був вільний. При цьому узбіччя вулиць переважно були зайняті. Воно з одного боку зрозуміло, бо за паркінг платити треба, а так можна й безкоштовно стати. Проте не хочу ризикувати, бо машина корпоративна, та й якщо за якісь порушення доведеться машину витягувати - на роботі не зрозуміють. Політика compliance американської транснаціональної корпорації: маєш бути святішим за Папу Римського :).
Тож вийшли ми Фалєєвським провулком до Софійської набережної й трохи прогулялися, періодично зупиняючись для того, щоб зробити деякі знімки. Знімки я робив фотоапаратом і тепловізором. Фотоапаратом робив трохи поспіхом, тому на жодну художність не претендую. Скоріше своєрідна хроніка. А тепловізійні знімки цікаві самі по собі. До того ж оскільки є обмеження пов’язане з розміром приймача випромінення (в наших тепловізорів поки що максимальний розмір 320х240), то робив багато знімків, щоб потім зібрати їх у єдині кадри.
Дивитися далі... )
alexbard: (Me in InfraRed)
Сьогодні був з дітьми в Московському зоопарку.
Чесно кажучи, не вражений зовсім.
У моєму власному рейтингу є деякі знакові речі для зоопарків. Так, наприклад, я дуже поважаю зоопарки, які мають пінгвінів. Але тут навіть це не врятувало :).
Можлиов, просто зима й більшість вольєрів зачинено, а звірі в закритих павільйонах.
Але після цих відвідин зрозумів, що Харківський зоопарк - насправді дуже непоганий. В ньому затишно навіть взимку. Хоча він і менший за розміром. Але якийсь трохи цілісніший.
Ну і звісно ж, у порівнянні з Празьким зоопарком, Берлінським зоопарком, Віденським зоопарком (тим, що в Шонбруні) - Московський якось кволо виглядає.
Тобто я очікував набагато більше, навіть зважаючи на те, що це проапгрейжений радянський зоопарк.
alexbard: (Me in InfraRed)
Щось останнім часом багато чого є записати, але це стосується работи, фірми, де я працюю, конкретних колег, багатьох з яких я щиро поважаю й люблю, навіть не дивлячись на те, що іноді в думках трохи й глузую з того, як вони поводяться.
Я не люблю Москву. Не люблю "ехвективний масковській менеджмент", від якого так само як і я потерпають мої колеги. В принципі, нічого страшного, просто звичайна дурість і зарозумілість. І нерозуміння того, що ж є справжньою ефективністю. Але, "Show must go on", отже якось робимо свою справу, сподіваючись на те, що й це мине.
Проте, мине, нікуди не дінеться. І головна фірма - все ж таки закордонна контора, де є свої традиції й підходи. А вони врешті були напрацьовані саме в пошукає тієї самої ефективністю, якою так хизуються, але не можуть опанувати "ехвективні масковські менеджери", що зарозуміло кажуть про те, що "У нас в Расії всьо па-своєму, тут нужни асобиє падходи, і за бугром етава проста нє панімают".
Авжеж, не розуміють. Бо об'єктивні законі ніхто не відміняв. І я навпаки зараз в Москві бачу лиш одне, що працюють ті самі механізми. Вони тут просто спотворені через шалену совковість і країни й економіки загалом. Коли все це врешті завалиться - а це станеться неодмінно рано чи пізно. Он  у Лівії врешті сталося. В Сирії зараз відбувається. І в Ірані теж станеться.
Лише після цього можна буде почати будувати й економіку й змагатися за ефективність. А поки що - що ж... насправді робимо те саме, але більше з прицілом на власний заробок. Врешті - це наша робота :).
Щось я трохи відволікся.
Тож до цього все це?
А до того, що написати багато чого маю й хочу, але оскільки мене читають й дехто з моїх колег, котрих дещо з моїх дописів і думок може збентежити, заніяковіти, а можливо навіть образити, хоч я цього й не хочу, то й утримуюсь.
Хоча... буду писати. Коли зрозумію, як це зробити.

Жах!

Dec. 8th, 2012 07:22 pm
alexbard: (Me in InfraRed)
Сьогодні телефонував один старий знайомий з Харкова. Під час розмови зазначив, що в мене московський акцент з'явився.
Невже перетворююся? Жах!
Хоча, з іншого боку, в розмові намагаюся слідкувати за своєю мовою, щоб з точки зору російської мови теж правильною була.
Ото вже взнаки далося?
alexbard: (Default)
Авжеж, "в москалі забрали", тож так і пишу. :)
Сьогодні на роботі почулося між колегами. Анекдотик.
Сидить сумний чоловік і каже:
- От вже життя обридло мені, що якось з ним покінчити треба. Чи поїхати на село й спитися, чи до Москви на роботу...
alexbard: (Default)

Москва, як і вся Росія, це місто з сильними контрастами. Поряд можна зустріти як вилизані вулички, з майже крашеною травою (її звісно ж не красять, а просто культурну газонну травичку висаджують), так і повністю розбиті нетрі.
В ззовні розбитих вагонах електрички всередині може бути доволі пристойно. А нові потяги мають дизайн середини п'ятдесятих.
І в тих самих вагонах, навіть коли стоять дощаті сидіння без м'якої обивки, можна зустріти електронне табло. А можна й не зустріти.
На вулицях поряд як наддорогі машини, так і вбиті наглухо "жигулі".
Та й взагалі зустрічаються поряд такі речі, які не зовсім одне з одним поєднуються.
Як от наприклад:

2012-08-11-035

Поряд з написом "Воєнторг" - вітрина з жіночою білизною. Еротичною.
Я взагалі сподіваюся, що в тому невеличкому закапелочку, що залишився Воєнторгу, таки справді він, а магазин жіночої еротичної білизни просто поряд. Хоча хто зна. Якщо вже в головному храмі країни звичайний бізнес із торгівлі перетворюється на "обмін товару на гроші", то Воєнторг просто святий.

А ось іще знімок.


Дивитися ще... )


alexbard: (Default)
Несмотря на то, что мне не нравится этот город, по многим причинам, в основном я бы назвал их лично-мифологическими, но город все равно остается интересным и безумно красивым.
Но, увы, не вся красота полезна для здоровья :).
А мне предстоит жить в этом городе следующие несколько лет...

Несколько снимков, которые сделал с теплохода в среду на открытии офиса компании Fluke в России.



Смотреть дальше... )

Почему-то у меня в голове Москва упорно ассоциируется с композицией группы "Dschinghis Khan" - "Moskau".



Если честно, то наверное Чингиз-Хан даже не подозревал, что наследником его империи станет город, в котором он даже никогда не был. А ведь как ни странно, но так и есть. По крайней мере слишком многое из того, что я вижу в Москве, из того, что я помню по истории Московского царства и города Москвы, а так же СССР в целом - у меня лично ассоциируется с Монгольской империей и ее порядками, и даже больше с ее наследником - Золотой Ордой.
Даже территория процентов на 70 совпадает! :)
А когда утром в понедельник или вечером в пятницу во Внуково наблюдаешь на паспортном контроле выходцев из Таджикистана, Узбекистана, Киргизии, то невольно напрашивается мысль о новом татаро-монгольском нашествии :).

Впрочем, это просто личные впечатления и ассоциации. А Вавилон, как его ни назови, так и останется Вавилоном...

November 2015

S M T W T F S
123456 7
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 06:55 am
Powered by Dreamwidth Studios